tell

[tel]

v (past і p. p. told)

1) розповіда́ти

to tell a lie [a falsehood] — говори́ти непра́вду

to tell the truth — говори́ти пра́вду

this fact tells its own tale [story] — цей факт гово́рить сам за се́бе

2) говори́ти, сказа́ти

I am told — мені́ сказа́ли, я чув

to tell good-bye амер. — проща́тися

3) вка́зувати; сві́дчити; поя́снювати

4) запевня́ти

5) повідомля́ти; вика́зувати (таємницю)

6) нака́зувати

7) рахува́ти; підрахо́вувати

all told — загало́м; беручи́ до ува́ги всіх

to tell noses — підрахо́вувати кі́лькість прису́тніх

8) розрізня́ти, розпізнава́ти

he can be told by his dress — його́ мо́жна впізна́ти за о́дягом

to tell apart — розумі́ти різни́цю, розрізня́ти

to tell one thing from another — відрізня́ти одну́ річ від і́ншої

9) виділя́тися

10) познача́тися, відбива́тися (on)

the strain begins to tell on her — напру́ження почина́є познача́тися на ній

11) роби́ти повідо́млення, доповіда́ти (of)

•

- tell off

- tell over

••

don't tell me, never tell me — не говорі́ть дурни́ць

to tell the world — категори́чно стве́рджувати

do tell! амер. — от тобі́ й на!, не мо́же бу́ти!

you never can tell — вся́ке бува́є; хто його́ зна́є

you are telling me! — ще б пак!, сам зна́ю!